Комунальний Заклад "Запорізька спецiалiзована школа-iнтернат II-III ступенiв "Січовий колегіум" Запорiзької Обласної Ради - Офіційний сайт
13 Гру 2017, Середа

Колегіант отримав відзнаку Президента України

Випускники… Школа завжди зацікавлено спостерігає, як складається їхнє подальше життя. Чи стала в нагоді наука, яку отримали вони, будучи учнями, чи є плоди того зерна, що їх вкладали в дитячі душі наставники?

І дуже тепло, радісно стає, коли справи та вчинки випускників викликають гордість, тому що чиняться від щирого серця, задля Батьківщини.

Нікіта Шляхтунов, випускник «Січового колегіуму» 2009 року. Ті хто його знали в школі, скажуть, що «зірок з неба» у навчанні Нікіта не хапав, слухняністю не відрізнявся. Але був активним, творчим, чудовим ведучим свят, вірним другом. І ось нещодавно він отримав високу державну нагороду: Відзнаку Президента України за Гуманітарну участь в Антитерористичній операції.

Нікіта із притаманною йому веселістю та завзяттям відповідає на запитання.

– В якому році ти закінчив колегіум?
– Колегіум закінчив у 2009 році, як зараз пам’ятаю свій випускний, я років 5 носив довге волосся, а тут вирішив на випускний коротко підстригтись, усі здивувались. Нам тоді казали «Ви закінчуєте школу і вступаєте в доросле життя». Ось так і вирішив з коротким волоссям вирушити у довге доросле життя.

– Чи змінився ти з тієї пори?
– Зараз мені 26, але я такий же бешкетник, як і у шкільні роки!

– Який найяскравіший спогад з років навчання?
– Спогадів дуже багато, але найяскравіше запам’яталось, коли до нас приїхав музичний табір з США. Уся школа тоді цілий тиждень займалась розбором музичних творів і не навчалась, що мені дуже сподобалось. А потім ми на великій сцені під супровід симфонічного оркестру неочікувано гармонійно заспівали.

– Яку освіту отримав після школи? Хто ти за фахом?
– Після закінчення колегіуму я вступив на факультет комп’ютерних систем, повинен був стати комп’ютерним інженером, але не склалося, пішов на телебачення, так і не закінчив навчання.

– Де довелося працювати?
– Спочатку на телеканалі ТВ-5 оператором телебачення, потім захотілось самому керувати процесом на знімальному майданчику, пішов на обласне телебачення, там працював режисером. А у 2013 році почались події, які змінили історію. Почав паралельно з роботою режисера висвітлювати «Майдан» та згодом події на Сході, став кореспондентом на одному з центральних каналів.

– Чому обрав цю професію? Що в ній приваблює?
– Журналістика, особливо новини, – це дуже непередбачувана річ, події можуть змінюватись щомиті, особливо, якщо ти працюєш у прямому ефірі -до цього потрібно бути готовим. Це особливий кайф, виплеск адреналіну просто шалений, це краще, ніж стрибок з парашутом і в тебе немає права на помилку.

– Розкажи про свою діяльність детальніше.
– Коли починав працювати на телебаченні я робив молодіжну програму про те, що насправді цікавить нашу молодь. Нещодавно згадували її з одним з колегіантом, який зараз працює в патрульній поліції. Він мене впізнав, коли перевіряв документи. Потім просто працював режисером новин. Ну і вже потім журналістом на центральному новинному телеканалі.

– Розкажи про твою роботу, пов’язану з АТО.
– У 2014 році став військовим кореспондентом, активно волонтерив, знімав репортажі з найгарячіших точок АТО, зняв документальний фільм про вихід артилеристів із Дебальцево, за що отримав відзнаку за кращий патріотичний фільм. А ось нещодавно отримав нагороду від Президента України за волонтерську діяльність.

– Твоє життєве кредо. Чого хочеш досягти?
– Роби те, що тобі приносить задоволення, незважаючи на те, що тобі кажуть інші. І якщо на життєвому шляху виникають перепони, потрібно просто почекати.

– Яку пораду дав би колегіантам на майбутнє?
– Як би небанально це звучало, але цінуйте шкільні роки, вони найкращі. Згодом вони навіть будуть снитись!

<- Попередній пост | Наступний пост ->
Коментарі:

Залишити відповідь