Логотип і прапор:
Козак Мамай — один із найпопулярніших в Україні образів козака-лицаря, якого називають космогонічним уособленням українського народу загалом. Перші відомі зразки Козака Мамая сягають ранньої доби Козаччини. Символ став настільки популярним і влучним глибинним образом серед народу, що позиціонувався в українській хаті на рівні з іконами.
Оповіді про козака Мамая можна зустріти серед народних легенд, переказів, примовок. Та чи не найкраще його образ відтворений у народному живописі: в оксамитному жупані, сап’янових чоботях та синіх шароварах; кругла поголена голова з хвацько закрученим за вухо «оселедцем», довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, рум’яні щоки — перед вами портрет красеня-молодця, яким він склався в народній уяві.
Козака Мамая на таких картинах завжди малювали з бандурою, що є символом співучої душі народу. Кінь на картині символізував народну волю, дуб — його могутність. Часто на малюнках ми бачимо зображення списа з прапорцем, козацького штофа і чарки. Це були речі, пов’язані зі смертю козака — спис ставили на місці поховання, штоф і чарку клали в могилу — вони нагадували про скороминущість життя та козацьку долю, в якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю.
Такі картини малювали на полотні, на стінах будівель, віконцях, кахлях, скринях, посуді, вуликах і навіть на дверях яскравими, соковитими фарбами часто з написом: «Я козак Мамай, мене не займай». Це свідчило про доброту, незалежність та веселу вдачу хазяїв господи.Згадані малюнки, що дійшли до нашого часу, не тільки вдало прикрашали домівку, а й розповідали про смаки та світогляд хазяїв.
(інформація з http://uk.wikipedia.org/wiki/Лексада)
Гімн Запорізького січового колегіуму |
(слова – члена Національної спілки письменників України Юрія Єршова, музика – члена Запорізького обласного осередку Національної Спілки композиторів України Анатолія Козакова) Для України, для добра Ти, моя школо, світ відкрила. На сивім березі Дніпра Стоїш, мов чайка сизокрила! Вже перші чайки у політ Звелися в далеч світанкову, Несуть Шевченків заповіт І українську рідну мову. Приспів: Колегіум наш Січовий, Обійми сонячні відкрий, Бо ми усі – одна сім’я, Ти часточка життя моя! Чи буде радість, чи біда, Немов до батьківської хати, До свого рідного гнізда Ми будем завжди повертати, Щоб взяти сили і снаги І поклонитись рідній долі, Відкрити нові береги На молодому видноколі. Приспів. |