Комунальний Заклад "Запорізька спецiалiзована школа-iнтернат II-III ступенiв "Січовий колегіум" Запорiзької Обласної Ради - Офіційний сайт
Структура виступу

Вступ є необхідною частиною навіть найстислішого виступу. Він містить кілька речень, за допомогою яких оратор має при­вернути увагу слухачів, сформулювати та пояснити свій задум і підготувати підґрунтя для сприйняття того, про що йтиметься в розмові. Бажано, щоб оратор-початківець хоча б стисло відоб­разив ці моменти виступу в конспекті.

Підхід до теми: чи відомо вам…

Конкретна мета виступу: сьогодні ми з’ясуємо… хотілося б навести кілька міркувань про…

Пояснення (мотивація): усе це має стосунок до нашого що­денного життя, оскільки…

Стислий огляд основних пунктів: не можна не замислитися над тим, що..

Слід пам’ятати: якщо завершення має стосуватися суті пору­шеної у виступі проблеми, то вступ повинен стосуватися слухачів. Саме роблячи вступ до виступу, необхідно зацікавити аудиторію, завоювати її симпатії. Оратор не повинен говорити, що не мав можливості підготуватися як слід, що в нього недостатньо досві­ду тощо. Слухачі не хочуть спілкуватися з маленькою і слабкою людиною, неспроможною прдховати свій страх. Вони бажають чути компетентного і впевненого в собі оратора.

Вступ не повинен бути надто серйозним, надто сухим і надто довгим. Ще оратори Стародавнього Риму рекомендували вже у вступі привернути увагу слухачів приємними для них речами. Що краще знає оратор свою аудиторію, то вдалішим буде початок.

Готуючи основну частину виступу (виклад), краще рухатися від простого до складного. Необхідно ставити себе на місце слуха­чів, яким буває важко збагнути зв’язок між окремими думками, подіями, фактами. Через це аудиторія починає втрачати увагу, відволікатися.

Окремі думки промовець може розвивати по-різному: розпові­дати, описувати, доводити. Слід пам’ятати, що найцікавішою формою викладу є розповідь про певні події та їхніх учасників, тому що це відбувається з живими людьми, перебуває у русі, розвитку, динаміці.

Нерухоме й неживе становить для слухачів менший інтерес, зокрема описи предметів і навіть живих істот, деталей їхнього вигляду, якщо вони не пов’язані з розвитком та дією.

Якщо промовець доводить певне твердження, він має бути максимально об’єктивним. Упередженість і необ’єктивність дратують слухачів, викликають спротив.

Способи завершення виступу:

  1. Підбити підсумки всього сказаного, повторивши основні положення виступу.
  2. Закликати до конкретних дій.
  3. Зробити слухачам комплімент.
  4. Процитувати доречні поетичні рядки.
  5. Пожартувати, викликавши сміх,
  6. Створити кульмінацію.

Якщо виступ щодо його цікавості й вагомості зобразити гра­фічно, то отримаємо криву, яка на початку виступу піднімається досить високо, далі трохи спадає, а наприкінці промови неухиль­но і повільно рухається до найвищої точки — кульмінації. Кожен наступний вислів має посилювати враження, створене поперед­нім, аж поки думка не сягне кульмінаційного ефекту.

Потрібно визначити 5—6 питань, на які звернути увагу слуха­чів. Коли ці моменти будуть озвучені, решта промови сформуєть­ся досить легко. Також слід дотримуватися теми виступу, а сама промова має бути якнайкоротшою. Висловлюйте думки простими словами і стислими реченнями, щоб текст був зрозумілим.

Стислість — основна ознака хорошого виступу. Вступ задає тон усієї промови й дає слухачам загальне уявлення про те, що вони почують. Для створення взаємоповаги проговоріть його напам’ять, але не читайте. Це також допоможе встановити зо­ровий контакт зі слухачами.

Вже у вступі виділіть основну думку так, щоб слухачі відра­зу сприйняли її як головну і швидко зрозуміли, що ви маєте на увазі. Основна частина — це 5—6 яскраво і детально сформульова­них ідей.

Закінчення виступу — це кульмінація. Вона має бути ефектною. Виступ потрібно закінчувати тоді, коли слухачі не хочуть, щоб ваша промова закінчувалася, а не тоді, коли вони вже мріють про це.

Потренуватися в ораторському мистецтві допоможуть такі вправи:

  1. Промова-експромт. Якщо проводиться в групі, учасники пропонують один одному теми виступу (« Бережіть природу», « Шко­лярські обов’язки» тощо). На це дається до 2 хв. Якщо проводиться індивідуально, проговорити перед дзеркалом на довільну тему.
  2. Захист фантастичних проектів. Придумати і захистити фантастичний проект будь-чого: житлового будинку під водою, конкурсу моделей у місті, реорганізації шкільної їдальні тощо. При цьому слід дотримуватися всіх правил виступу перед аудиторією.
  3. Презентація світу. Вибирається будь-який предмет, даєть­ся завдання відшукати в ньому весь спектр корисності для людей або ж уявити життя без цього предмета (явища, події, факту) і якомога яскравіше описати його. Найкращі промови відзнача­ються групою. Різновид такої вправи — «Реклама» (розрекла­мувати будь-яку подію чи предмет).

Стратегія поведінки опонента «Я — опонент»

Для грамотного формулювання питань, опонент має пам’ятати такі правила:

  • уважно вислухати кожен виступ, не перебиваючи;
  • послідовно обдумати всі пункти викладу;
  • не відхилятися від суті справи;
  • запитання передусім ставити щодо головної проблеми (уточнення суті, окремих тез, взаємозв’язку між причиною і наслідком);
  • намагатися не тріумфувати, коли помічаєте помилки про­мовця, робити так, щоб опонент не відчував гіркоти поразки й озлобленості проти вас;
  • під час обговорення певного питання ставити себе на місце опонента;
  • перед тим як поставити запитання, бажано відрекоменду­ватися;
  • спочатку спростовувати аргументи доповідача, а тоді ви­сувати контраргументи;
  • досвідчений опонент може запропонувати для розгляду нові аспекти справи і нові аргументи, яких доповідач не знав;
  • найкраще спочатку погодитися з дечим зі сказаного і лише тоді висловити своє «але».

Навчитися ставити запитання допоможуть такі вправи:

Дискусія-змагання. Члени групи розбиваються на дві коман­ди, вибирається журі, яке оцінює доказовість, логіку, чіткість фор­мулювань, відповідність темі. Визначається предмет дискусії, учні розбиваються на групу-про і групу-контра, тобто «за» і «проти», після чого проводять дискусію-змагання і підбивають підсумки.

Переказ. Попередньо членам групи дається завдання під­готувати двохвилинний виступ на довільну тему. Після того як виступи готові, члени групи розбиваються на пари. Один учасник проголошує промову, а другий ставить йому кілька запитань.

Наприкінці відмічаються найвдаліші виступи і запитання.

Раціональне харчування в екзаменаційний період

Слід харчуватися 3—4 рази на день. Мед, горіхи, молочні про­дукти, риба, м’ясо забезпечать необхідний баланс інгредієнтів в організмі й відновлять енергетичні втрати.

Морква полегшує заучування напам’ять завдяки тому, що стимулює обмін речовин у мозку. Тому перед розумовою роботою слід вживати терту моркву, приправлену олією.

Цибуля допомагає зосереджуватися, є корисною у разі розумо­вої та фізичної перевтоми, сприяє розрідженню крові, поліпшує постачання мозку киснем. Рекомендовано вживати щонайменше півцибулини щодня.

Горіхи добре вживати, коли попереду на вас чекають доповіді, конференції, заліки, іспити. Ці плоди зміцнюють нервову систе­му і стимулюють діяльність мозку.

Капуста знімає нервовість. Щоб минулося хвилювання, з’їжте салат із капусти перед екзаменом чи заліком.

Лимон освіжає думки і полегшує сприйняття інформації за­вдяки вмісту вітаміну С, тому перед заняттями непогано випити склянку лимонного соку.

Банани містять серотонін — речовину, потрібну для відчуття задоволення та щастя.

Найрозумніша жінка планети американка Мерилін Вос Са- вант, коефіцієнт інтелекту якої уже в 10-річному віці становив 228 балів, вважає, що інтелект на 60 % передається спадково, а в середньому його можна збільшити на 20 % завдяки правиль­ному харчуванню.