Комунальний Заклад "Запорізька спецiалiзована школа-iнтернат II-III ступенiв "Січовий колегіум" Запорiзької Обласної Ради - Офіційний сайт
Історія книги

Все життя людство поступово осідало в книзі:
люди, держави зникали, а книги залишились.
Але в книзі не тільки минуле: вона складає
документ, по якому ми вливаємося в сучасне.
(А.І.Герцен) 

Хід уроку

Бібліотекар: “Книга – це ріка, що наповнює всесвіт”, – сказав літописець Нестор.
Щоб книжкові струмки стали ріками, які впадають в океан, книга пройшла великий шлях. Сучасне суспільство без книги не можливо уявити. Однак більшу частину свого існування люди обходились без книг. Як же вони передавали інформацію?
Усно, з допомогою різних предметів та методом зображення.

І. Живі книги – люди.
Аеди в Греції, скальди в Азії, оповідачі на Русі.
Жива бібліотека була у багатого римлянина у вигляді 200 рабів, які знали напам’ять усі твори.

II. Речовий лист.
Вузликовий лист КІПУ у давніх інків. Чорний колір – смерть, білий -срібло або мир, червоний – війна, жовтий – золото, багатство, зелений – хліб.
Якщо вузол не був пофарбований – цифри. Простий вузол – десятки, подвійний – сотні. Розшифровували інформацію тямущі, яких називали кіпу-камайокуна. При розкопках в одному із Перуанських храмів було знайдено КІПУ вагою 6 кг. – клубок шнурів, який міг з’єднати Москву з Санкт-Петербургом, а інформація, яка в ньому була – замінить багатотомний довідник.
Черепашки на нитях. Вампули – північно-американські індійці. Наприклад: 4 раковини – біла, жовта, червона, чорна означали: “Ми вступаємо з вами в спільноту, якщо ви будите платити данину, а якщо не погоджуєтесь, ми підемо на вас війною і всіх уб’ємо!”
На Русі зарубки на паличках називали “носи”.
Речі, які розмовляють:

Скіфи – мешканці півдня Росії, послали сусідам птаха, мишу, жабу і п’ять стріл. Це означало: “Вмієте ви літати, як птиці, ховатися в землю, як миші, стрибати по болотах, як жаби? Якщо не вмієте, то спробуйте воювати з нами. Ми засипемо вас стрілами, як тільки ви ступите на нашу землю”.
Першою спробою зупинити і зберегти слово був малюнок. Далі ієрогліфи- в перекладі з грецької мови – “священний знак”.

В Китаї ієрогліфи писали на дереві, шовку, а вавілоняни і древні перси писали на глиняних дощечках.

В Куюнджику серед руїн було знайдено цілу бібліотеку ассирійського царя. В ній було 35 тис. Плиток. Всі вони були пронумеровані і стояли стопками.

Але всі ці книги були мало схожі на книги, до яких ми звикли. Такою книга стала після того, як в стародавньому Пергаме навчилися виробляти із шкір тварин матеріал для письма. А ієрогліфи із Єгипту “перепливли” в Фінікію, змінились і перетворились у фінікійську абетку із 21 букви. Із Фінікії букви потрапили в Древню Грецію. В 19 ст. до н.е. на основі грецької абетки брати Костянтин (Кирило) і Мефодій створили слов’янську абетку. Поява пергаменту і абетки ознаменувало появу книги.

Так перейшли до виготовлення пергаменту і книги. Як же виготовляли та оформляли пергаментну книгу? Як вона виглядала?

Сиру шкіру тварини ретельно мили і вимочували у золі, потім очищували від шерсті, м’яса, жиру. Розтягували шкіру на рамці і скребли, потім її розрізали на куски – четвертаки, які на грецькій мові називались “тетродос”. Потім вони зшивалися в зошит. А щоб зошит не коробився, зверху клали дошки або металеві пластини, які з’єднувалися по двоє. Майстри використовували різні види шкіри: саф’ян – тоненька і м’яка із козячих та баранячих шкір, шагрень – м’яка з особливим візерунком.

Писали гусячим чи павлиним пером. Чорнило робили зі старого заліза, дубової кори, вишневого клею. На Русі книги з’явилися з прийняттям християнства. Писали їх літописці (найдавніша книга з пергаменту -“Євангеліє”). Заголовні букви малювали червоним кольором і прикрашали сріблом чи золотом. Від цього і вислів “червоний рядок”.

Перший папір було зроблено в Китаї. В Європу він потрапив в 11 ст., в Росію в середині 15 ст. Книгодрукування також з’явилося у 868 році в Китаї. В 1517 році вийшла перша книга білоруською мовою, надрукована Франциском Скориною. У 1564 році росіянин Іван Федоров і його помічник Петро Мстиславець видали перший примірник книги “Апостол”.

У 1574 році у м. Львові Іван Федоров надрукував “Абетку” – перший підручник.

Російський вчений К.Паустовський сказав: “Книга, створена руками людини, стала такою ж вічністю, як простір і час. Смертна людина створила безсмертну цінність”.

Книга завоювала весь світ, вона супроводжує людину у всіх сферах її праці, побуту і культури.