Комунальний Заклад "Запорізька спецiалiзована школа-iнтернат II-III ступенiв "Січовий колегіум" Запорiзької Обласної Ради - Офіційний сайт
Сьогодні ми були з “кіборгами”
8 Бер 2018, Четвер

Експресія почуттів, проблема цінності людського життя, драматизм вибору, який здійснює людина, балансуючи між життям і смертю, трагічне відчуття пекельної небезпеки, яка не полишає твою країну, і гумор, тонка чоловіча іронія, неймовірна сила духу та безмежна віра в перемогу добра над злом…

Запорізький кінотеатр ім. В. Маяковського переповнений, і належить він учням Запорізького Січового колегіуму – публіці вдумливій, допитливій, чуттєвій і щирій. На перегляд прийшли захисники Донецького та Луганського аеропортів, зі вступним словом до глядачів звернувся запорізький “кіборг” В’ячеслав Зайцев. Вирішили після сеансу поспілкуватися, воїни обіцяли відповісти на запитання дітей.

Під час обговорення один із “кіборгів” розповів, як писався сценарій фільму, в якому кожна репліка, жарт чи найменша деталь були практично “списані” з живої ситуації, збережені справжні позивні воїнів. Режисерові фільму А. Сейтаблаєву вдалося органічно поєднати художню складову картини із реальністю, досягти неймовірного рівня правдивості і зробити неможливе: зафіксувати, зупинити трагічну і таку прекрасну у своїй героїчності мить боротьби української людини за свободу, за право мирно жити на своїй землі.

Закінчився фільм. Звучать оплески, присутніми уважно переглянуто дрібні літери, за якими – люди, що створили фільм.

Діти ставлять низку запитань до воїна-“кіборга”, і він ґрунтовно розповідає про все, що пережив, наводить приклади, жартує. Особливо зворушливо звучить щире запитання про те, чим можемо допомогти армії сьогодні, адже всім добре зрозуміла істина, що наші захисники мають повсякчас відчувати нашу підтримку, бо тільки разом – ми один народ, велика сила.

Шалено швидко пролітають наші дні… Ось була зима, а нині вже чекаємо на справжню весну. Все якось дуже непомітно і навіть просто. Але був такий день, коли ми вийшли зі школи, сіли в автобуси і поїхали на зустріч зі справжнім мистецтвом. І там, у сутінках глядацького залу, кожен зупинився на мить у невгамовному русі життя, щоб відчути, осмислити речі важливі та необхідні і рушити далі.

Людмила Чеховська

 


Буsльше фото та відео на сторінці школи у Facebook

<- Попередній пост | Наступний пост ->
Коментарі:

Залишити відповідь